Ігор Худик: «Ми допомагаємо членам профспілки економити суттєві кошти, надаючи фахову юридичну допомогу»

Юридична служба первинки працює майже в режимі «швидкої» допомоги. Щойно з’явились спірні питання чи вже є проблема, працівники поспішають сюди за порадою, а отримують реальну підтримку. Ми зустрілись із керівником юридичного відділу ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Ігорем Худиком і поспілкувались про цей напрямок роботи організації. Дізнались, чим конкретно допомагають наші юристи, і з якими питаннями люди звертаються до них найчастіше. 

-    Ігорю, вітаю! Розкажіть, будь ласка, як часто працівники підприємства звертаються до вас за консультацією? І як змінилась їх кількість у воєнний час?

 

-    Щодня ця цифра може бути різною. В один день може прийти 10 осіб, в інший – нікого не буде. А через день прийде бригада з сорока працівників і ми будемо вирішувати їх питання. 

Можу озвучити орієнтовну статистику. У 2020 році це було десь 800 звернень. Це та кількість, яку ми зареєстрували, не враховуючи звернень на «гарячу» лінію, коли ми надаємо консультації у телефонному режимі.

В 2021 році – ми прийняли близько 900 осіб. Це не лише наші працівники, а й їхні рідні – їм ми також допомагаємо. 

Відколи розпочався повномасштабний напад на Україну з боку росії, кількість звернень значно впала. У перші півроку особливо, адже загальмувалося все – і робота підприємства, і робота судів. Зараз все більш-менш стабілізувалось. Виробництво потроху перезапускають, люди виходять на роботу, тож і приходять до нас частіше. Але такого напливу відвідувачів, як було до війни, немає. За винятком звернень, які стосуються призначення пільгових пенсій жінкам за Списками №1 та №2. Їх і було, і є багато. 

-    На яких умовах ви надаєте консультації працівникам? 

-    Юридична допомога надається членам первинної організації ПМГУ безкоштовно. До речі, часто до нас звертаються члени інших профспілок. І, буває, ведуть себе дуже агресивно, якщо ми відмовляємось їх консультувати. Потім ці працівники приймають рішення перейти до нас, щоб отримати безкоштовну консультацію.

Ось нещодавно була така ситуація, коли до нас звернувся працівник з питанням по кредиту і перейшов до нашої профспілки, отримавши необхідну консультацію. 

-    З якими питаннями найчастіше приходять спілчани?

-    50 % звернень стосуються в основному трудових взаємовідносин. Це питання, які стосуються покарань: позбавлення премії, догани (але вони рідко бувають), робітники оскаржують дисциплінарні стягнення. 

Інші питання стосуються сімейного права – стягнення аліментів або розлучень. Рідше – житлові суперечки, кредитні історії, спадкове право. Загалом це різні напрямки. Бувають й інші складні питання, тому ми не відмовляємо одразу, якщо не знаємо відповіді. А беремо час і вивчаємо судову практику. 

-    Виходить, що ви нікому не відмовляєте? 

-    Так, намагаємось працювати на результат. За виключенням випадків, які суперечать принципам нашої профспілки. Ми не захищаємо людей, які вчинили крадіжки, або порушили правила безпеки і прийшли на роботу у нетверезому стані. Оскільки це може призвести до аварій або трагічних наслідків: як для самої людини, так й для інших членів колективу.

Я в комісії з трудових спорів більше 15 років. Був час, коли багато працівників притягувались до відповідальності через те, що з’явились на робочому місці у нетверезому стані. Вони це пояснювали різними причинами. Той з ранку домашнього квасу випив, той кефіру чи валер’янки. Моя позиція така: юристу, як і лікарю, ти розповідаєш все, або - нічого. Адже деякі хлопці намагаються лавірувати. Тож ми для себе вирішили провести експеримент: придбали дві пляшки пива – алкогольне та безалкогольне, по пляшці квасу та кефіру, ну і настоянку валер’яни. Випили кожен своє і дихали у драггер (ред. - пристрій для визначення рівня сп'яніння). Ані кефір, ані квас чи валер’янка не показали нічого, а ось після пляшки пива зафіксували 0,2 проміле. Через 20 хвилин вже був 0. 

Тому усі ці розповіді про домашній квас зранку – це вигадані історії. І в таких випадках ми навіть не беремося допомагати людині. 

І ще що важливо. В проблемній ситуації чимало працівників поспішають за допомогою одразу до нас, не дізнавшись усіх деталей свого питання. Ось позбавили людину премії – вона не звернулася ані до керівника, ані до бюро організації праці. Тож спершу потрібно з’ясувати усі обставини та причини рішення, взяти копію розпорядження чи наказу, і лише з усією інформацією звертатися до нас.  

-    Які були найбільш показові справи?

-    До нас звернулись декілька фельдшерів здоровпунктів підприємства щодо того, що їм не доплачують за переробку. Ми допомогли їм написати заяву до комісії з трудових спорів, але отримали відмову. Подали позов до суду і виграли п’ять справ. Після цього адміністрація заводу звернулася із проханням більше не судитися, і виплатила 30 працівницям грошову компенсацію за більше як 10 років. 

Інший випадок. Звернулись за допомогою працівники, які у 2014 році проходили строкову службу. Проблема була в тому, що адміністрація ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовилась виплачувати їм середній заробіток за період несення служби в армії, хоча по закону мала це робити. Прийшов один, другий, третій… Ми виграли справи у суді, після чого адміністрація виплатила працівникам середній заробіток за період служби. 

-    Відверто кажучи, ви робите дуже корисну справу, і що важливо – безкоштовно для спілчан. Хоча юридичні послуги у приватних фірмах зараз коштують недешево. Цікаво насправді, скільки людина економить, отримуючи послугу у вас?

-    Так, ми допомагаємо членам профспілки суттєво зекономити сімейний бюджет. Ну візьміть хоча б позовну заяву на розлучення. За просту стандартну заяву приватний адвокат візьме мінімум 500 гривень. А якщо заява складна, то вона може коштувати й пару тисяч гривень. 

За супроводження справи у суді адвокатські контори беруть відсоток від заявленої суми або рахують за витрачений час. По позовам щодо регресу це може бути і 50% від суми компенсації. По іншим позовам – від 10 до 20% в залежності від суми. Приміром, я якось допомагав працівникам у відновленні на робочому місці. Одному з них підприємство виплатило 20 тисяч гривень, іншому – 350 тисяч гривень компенсації. Ось і порахуйте, скільки б це вийшло, якби людина звернулась до приватного адвоката.  

Звісно, що ми фізично не можемо супроводжувати усіх працівників у суді, тому інколи ми виступаємо як третя сторона у спорах з підприємством. Я разом із працівником відвідую суд, підказую, як себе поводити і що казати під час засідання. 

-    Ви працюєте юристом у профспілці вже багато років. Якими були найбільш дивні запити щодо юридичної допомоги у вашій професійній біографії?

-    Нещодавно був такий випадок. Працівник проходив щорічну медкомісію і відмовився здавати аналізи. Каже: «Не хочу! ». Я взагалі на початку роботи дивувався певним випадкам, а зараз вже перестав (сміється – ред.). Кажу йому: «Уявіть, що ви прийшли в ресторан. Вас обслуговує офіціант з Боткіна або у кухаря якась інфекційна хвороба. Вам би було важливо це знати? І як тоді їсти у цьому ресторані?». Поговорив з ним так, спокійно, по-людські. Дізнався, що раніше він нормально здавав аналізи, а цього разу вирішив, що не хоче. Але за таке можуть відсторонити від роботи. 

Інший відмовився від постійної перепустки. Ну там певно релігійні міркування. Але ж йому все одно доведеться отримувати її, тепер щомісяця. І кому з цього легше? Сам створив собі проблему. 

-    Війна багато чого змінила в нашому житті. Зокрема, багатьом працівницям довелось виїхати за кордон з дітьми. Але чимало з них й досі не повернулись в Україну. Чи звертались вони до вас за консультаціями стосовно особливостей звільнення в умовах воєнного стану та надання відпустки без збереження заробітної плати? 

-    Таких звернень на «гарячу» лінію було багато. Жінки дзвонили із запитанням – що їм робити, адже викликають на роботу, а вони не готові повертатись в Україну. В цих випадках відповідь одна: ситуацію можна врегулювати лише шляхом перемовин з керівником свого підрозділу або цеху. Керівник може подовжити відпустку без збереження заробітної плати. Інший варіант – у вас є довідка, що дитина захворіла, тоді можна про щось говорити. Адміністрація нікого не звільняє за своєю ініціативою. Пропонує написати заяву про звільнення за власним бажанням у разі, якщо людина знаходиться за кордоном і не планує повертатися в Україну. За цей час хтось інший, хто потребує роботи, може зайняти це місце. 

-    Як ви вважаєте, чи взагалі в Україні захищені права звичайних працівників? Або великий бізнес має більше прав, особливо під час воєнного стану? 

-    Під час війни у працівників гарантій дуже мало. Їхні права та профспілок обмежені згідно з законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема, за нормами цього закону зараз не потрібна згода профспілки при звільненні працівника. Роботодавець може звільнити людину, яка знаходиться у відпустці чи на лікарняному, або зупинити дію трудового договору на період війни. 

Однак на початку війни в результаті переговорів ПО ПМГУ з генеральним директором ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо та директором з персоналу корпорації ArcelorMittal Бартом Віллє була досягнута домовленість про збереження трудового колективу та робочих місць. Тому адміністрація не звільняє працівників за власною ініціативою, щоб зберегти кваліфікований персонал. 

В останні роки є тенденція, що працівники не бояться активно захищати свої права і звертаються до нашої профспілки за допомогою. І ми завжди робимо все можливе, щоб відстояти законні права працівників.