Потрібен комплексний підхід – і ПМГУ у цьому добре допомагає

За освітою Олег Кириленко - механік. І саме за цією спеціальністю він планував працювати, прийшовши після закінчення Криворізького технічного університету у 1995 році в РМЦ-3 комбінату "Криворіжсталь". 

Починав токарем, але вже незабаром став майстром основної виробничої дільниці.  Та через три роки у його трудовому житті відбувся крутий поворот. Молодому перспективному працівнику запропонували спробувати себе на посаді інженера з охорони праці у прокатному виробництві. Справа в тому, що в ті часи спеціалістів з охорони праці, котрі мали фахову освіту, дуже не вистачало, тож у цю службу часто запрошували тямущих виробничників, які були готові здобувати необхідні знання безпосередньо на практиці.

Олег Кириленко тоді пропозицію прийняв і опісля ніколи про це не жалкував. На сьогодні він очолює управління з технічної підтримки СУОП у складі департаменту з охорони  праці, промислової безпеки та екології ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

"Звичайно, у нашій роботі приваблює її мета - це зробити виробництво більш безпечним, щоб на ньому було менше ризиків для здоров`я та життя людей, які там працюють, а в ідеалі - взагалі позбутися нещасних випадків, - говорить Олег Володимирович. – Так, є тут і зворотна сторона медалі. Наша робота тебе не відпускає ні вдень, ні вночі, ні у вихідний день. Ти весь час перебуваєш у робочому процесі і маєш бути готовим у будь-який момент до того, що тебе терміново викличуть з дому, наприклад, для розслідування нещасного випадку.

Та взагалі наша робота дуже цікава, бо на ній постійно дізнаєшся щось нове, бо вона стимулює прагнення до засвоєння нових знань і запровадження нових підходів до її організації.

І на нашому підприємстві все це особливо проявляється, враховуючи його масштаби, значну кількість власного персоналу та підрядників, які на ньому працюють, і те, що близько 95% з них зайняті на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці. Як наслідок, на нашому підприємстві у сфері охорони праці якимись "крапковими" рішеннями мало чого доб`єшся, тут потрібно підходити до справи комплексно, бо одна проблема тягне за собою іншу.

І дуже добре, що у своїй роботі ми знаходимо солідну підтримку з боку найбільшої на підприємстві профспілкової організації, яка об`єднує у своїх лавах переважну більшість працівників. Мова йде про первинну організацію ПМГУ. Ми на постійній основі співпрацюємо з її представниками у Глобальному комітеті, який я очолюю. Так, після початку війни ми стали збиратися на його засідання рідше, ніж раніше, але зараз намагаємося це виправити, до того ж і поза форматом Глобального комітету ми завжди на зв`язку з профспілкою, з її комісією з охорони праці та пожежної безпеки,  яку очолює Микола Васильович Грибок. 

Можу сказати, що ПМГУ нам відчутно допомагає у вирішенні багатьох проблем та питань. Візьмемо ситуацію з забезпеченням працівників підприємства ЗІЗ. Зрозуміло, що у воєнний час доходи підприємства значно впали, але ж це не означає, що ми маємо на шкоду безпеці людей економити на придбанні ЗІЗ.
І профспілка, голова нашої "первинки" Наталя Миколаївна Маринюк та Микола Васильович Грибок допомагають нам донести цей факт до вищого керівництва підприємства, до  генерального та фінансового директора.

Теж саме стосується закупівлі автотранспорту для перевезення працівників до віддалених робочих місць на виробництві. Саме зі підтримки ПМГУ ми змогли минулого року придбати необхідні для того автобуси та вахтівки. Були плани щодо закупівлі нової автотехніки і на цей рік, але через війну поки що перенесли їх на 2023 рік. 

Завжди ми погоджуємо з ПМГУ щорічний кошторис витрат з охорони праці по підприємству. Зараз вже розробили відповідний проєкт на наступний рік і маємо надію, що в найближчий перспективі його теж погодимо. 

А ще хочеться довести до завершення наш спільний з ПМГУ проєкт щодо забезпечення працівників новими костюмами від загальних виробничих забруднень, які відзначатимуться поліпшеною якістю та сучасним дизайном. Ми розпочали цей проєкт у 2020 році, вибрали фасони, декілька постачальників, почали апробацію нового спецодягу на нашому виробництві. Та війна і тут внесла свої корективи. Але, впевнений. що ми обов`язково повернемось до цього проєкту, більше того, розширимо його на інші ЗІЗ з метою їхнього осучаснення.

Вирішуємо разом з профспілкою і менш глобальні питання. Наприклад, виникла у нас проблема з костюмами для електромонтерів. Раніше їх закуповували у РФ. Зараз це неможливо. Тож разом з ПМГУ знайшли українського виробника,  але отримали від нього першу партію і відразу пішли скарги від наших електромонтерів. Тож разом з Миколою Васильовичем Грибком та головою цехкому цеху мереж та підстанцій Тетяною Першиною стали розбиратися у цих скаргах. І виявилося, що отримані нами костюми дійсно вузькуваті для наших дівчат з ЦМП. Тож звернулися до постачальника, щоб він замінив костюми на більші за розміром, і надалі їх шив по-іншому. 

Так що ми дуже вдячні ПМГУ за допомогу у нашій роботі і готовність тісно співпрацювати з нами з метою поліпшення умов праці та підвищення рівня безпеки на виробництві для персоналу нашого підприємства.