Валентина Ярова: "Потрібно бажання працювати з людьми"

У червні цього року на заслужений відпочинок пішли троє голів цехових комітетів ПО ПМГУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Серед них - профспілкова лідерка Департаменту автоматизації технологічних процесів Валентина Ярова, яка очолювала цеховий комітет майже 9 років. 

Ми спілкувались з Валентиною Яровою в день звільнення. Це був хвилюючий для неї день: коли за плечима 33 роки трудового стажу на підприємстві, забирати трудову книжку і усвідомлювати, що це крапка у певному етапі життя, ой як непросто. 

"Ми разом із колегою отримували трудові книжки. Я їй кажу: "І що - це все?". Не те, щоб я була засмучена. Ні, однак у душі є смуток через те, що все закінчується. Але я впевнена, що йти потрібно завжди вчасно.
На щастя, мене відпустили. Маємо поступатися місцем молодим колегам. Морально я була до цього готова. Тим паче, вже будучи на пенсії, я пропрацювала ще чотири роки", - говорить Валентина Ярова.

Трудовий шлях

За три десятки років підприємство стало для Валентини Степанівни рідним. Після закінчення гірничого інституту у 1982 році, отримавши диплом інженера-геодезиста, молода спеціалістка поїхала до Молдови розбудовувати сільську інфраструктуру. За розподілом потрапила у Кишинів до проектного інституту "Колгоспбудпроект". Але в 90-му році, як і багато хто з її колег, жінка повернулася з Кишиніва до Кривого Рогу і влаштувалась на комбінат «Криворіжсталь". 

15 років вона працювала приймачем дорогоцінних металів. Доводилось обслуговувати все підприємство. "В мене був дуже хороший наставник - Тетяна Володимирівна Овчинникова. Чудова людина, професіонал, у якого було чому повчитися. Наприклад, спілкуванню з людьми, холоднокровності у роботі. В нас гарний був тандем, багато чому в неї навчилася. Разом з нею ми усі партії драгметалів, що привозили на комбінат, приймали, фасували, відправляли далі. Це був великий етап мого життя", - із захопленням згадує Валентина Степанівна. 

Тоді, каже жінка, у відділі автоматизації систем технологічних процесів працювали близько 700 чоловік. Згодом кількість працівників зменшилась до 400. А наша героїня перейшла на іншу роботу - стала слюсарем контрольно-вимірювальних приладів на ділянці конвертерного цеху, де і працювала останні роки. 

"Колектив у нас дуже хороший. Багато молодих хлопців, у яких по дві вищі освіти за плечима. Усі грамотні, прагнуть чогось досягти у  житті. Особливість нашої роботи полягає у тому, що наші фахівці працюють по всьому підприємстві, усюди, де є прилади, які потрібно обслуговувати, - тобто географія широченна», - розповідає Валентина Ярова. 

Профспілкова робота

Майже 9 років Валентина Степанівна була головою цехового комітету. На цьому посту вона замінила Тетяну Піддубу, яка пішла на пенсію. Потрібен був новий лідер. Обрали активну і наполегливу спеціалістку, яка гарно проявила себе у складі цехкому, в роботі з людьми.  

"Мені завжди подобалось працювати з людьми. По-перше, люди приходять різні. Кожен зі своїм - з радістю чи бідою, з сімейними або робочими проблемами. Кожну людину потрібно вислухати. Якщо можу - відповідаю одразу. Якщо ні - раджуся з колегами з профспілкового активу, з керівниками. Робота з людьми для мене завжди була цікавою!", - каже Валентина Ярова. 

Звісно, у роботі профлідера багато і рутинних справ, але немає таких, які неважливі, вважає наша героїня. 

Як допомагають захисникам

Війна ще більше згуртувала спілчан. У цеховому комітеті ДАТП піклуються про кожного колегу, хто пішов захищати країну від ворога. А ще збирають гуманітарну допомогу для поранених бійців, яких доставляють до Кривого Рогу, та тих, хто зараз у гарячих точках. І все це у тісному контакті з профспілковим комітетом первинної організації ПМГУ. 

"Останні півтора роки для всіх стали справжнім випробуванням на міцність. Коли розпочалась війна, чого ми тільки не збирали та не відправляли. Шукали інструменти, обладнання, збирали гроші на аптечки. Я дуже вдячна своїм колегам за допомогу та небайдужість! Наші працівники приносили свій спецодяг - і старий, і новий, щоб віддати хлопцям на фронт. Восени, коли до міста привозили багато поранених бійців з Херсону, ми назбирали грошей та закупили одяг - футболки, штани, постільну білизну, засоби гігієни та відвезли у міську лікарню. Був запит на ліки - також надали допомогу. Ще наші працівники допомагали зі збором коштів, щоб закупити воду для хлопців на Бахмутському напрямку. Велика вдячність усім, хто брав участь у цьому", - згадує Валентина Степанівна.  

 

 
З лютого 2022 року 46 працівників департаменту автоматизації технологічних процесів мобілізували на фронт. 

"Ми постійно тримаємо зв'язок з хлопцями. Знаємо, хто, де і як. Знаємо, чим допомогти. Дякуючи нашій первинці, усі наші воїни-спілчани, хто подавав заявку, забезпечені бронежилетами та касками. А ще наші хлопці отримали від профспілки спальні мішки, термобілизну, футболки, балаклави, шкарпетки", - розповідає Валентина Ярова.

Лідерами не народжуються, ними стають

Працювати в режимі нон-стоп, бути постійно на зв'язку і знати проблеми свої колег - справа нелегка і не кожен зможе з нею впоратися. Тож терпіння - одна з головних якостей для профспілкового лідера, вважає Валентина Ярова. А ще нікуди без бажання працювати з людьми. Про важливість цього вона завжди казала своїм 12-ом профгрупоргам. 

"Ситуації бувають дуже різні, тому потрібно людину вислухати, вміти її зрозуміти, потрібно мати бажання працювати з людьми. Іноді маємо жити проблемою людини, яка до тебе звернулась, або цілого колективу. Необхідно знати про своїх колег все. Я завжди намагалась своїм профгрупоргам довести, що вони мають більше вникати у проблеми людей. Через те, що у нас ділянки розкидані по всьому виробництву, мені складно з усіма спілкуватись. А вони мають знати, чим живуть їх колеги, які в них проблеми. А потім розповідати про це мені, щоб я допомогла з вирішенням питань", - зазначає Валентина Степанівна.

Зараз вже цими питаннями буде опікуватися нова профспілкова лідерка - Марина Некряч, якій на засіданні цехового комітету ДАТП довірили виконувати обов'язки голови цехкому до чергових звітно-виборних зборів. Марина Володимирівна, інженер за фахом, у профспілковій діяльності людина досвідчена, адже не один рік була заступницею голови цехкому. Її заступником буде начальник дільниці Олександр Огурцов. 

"Це молоді, чудові, перспективні люди! Я впевнена, що вони з усім впораються, тим більше, що команда нашого цехового комітету та профспілковий комітет підприємства будуть в усьому допомагати. Знаю, що залишаю все у надійних руках", - каже колишня голова цехкому.  

Наостанок Валентина Степанівна побажала колегам і усім спілчанам мирного неба над головою та скорішої Перемоги: "Буде мир - буде відновлена стабільна робота нашого підприємства. Тож маємо набратися терпіння в ці важкі часи, адже усі втомилися, перш за все, психологічно. Хочеться побажати всім натхнення і простого людського щастя, щоб в нашій країні настали мир та спокій".

ПО ПМГУ підприємства дякує Валентині Яровій за багаторічну сумлінну працю на посаді голови цехового комітету.
Шановна Валентино Степанівно, ми вдячні вам за людяність та терпіння, за ініціативність та наполегливість! Пишаємося вами та вашою командою!