25 вересня – День машинобудівника
Найближчої неділі в Україні відзначається День машинобудівника. Це професійне свято з повним правом вважають своїм працівники структурних підрозділів ТОВ «Ливарно-механічний завод», адже специфіка їх роботи дуже близька до машинобудівної галузі. І хоча зараз не той час, щоб щось святкувати, обійти увагою кращих виробничників, майстрів високого класу, теж не можна. Тож ми відправились у цех металоконструкцій підприємства.
«Війна, звичайно, внесла свої корективи в роботу цеху та «ЛМЗ» в цілому, - говорить заступник начальника ЦМК, член ПМГУ Роман УДОД. – Ми, як і раніше, спеціалізуємось на виконанні ремонтів основних агрегатів та вузлів цехів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У той же час ми розуміємо, що підприємство зараз працює не на повну потужність. Тому виробництво у в нас трохи знизилось, але ми не припиняли працювати і працюємо зараз.
Ремонтуємо зокрема напіввагони для залізничників, чаші для доменного цеху, станини й чаші для гірничого департаменту, кесони для конвертерного цеху, штанги для блюмінгу. Мали ми й зовнішні замовлення, останнє з яких незадовго перед війною було для Маріуполя – розливочні ковші. Таке ми робили вперше, але впорались. Це була серйозна робота, яка засвідчила високий клас ЦМК».
Серед кращих спеціалістів своєї справи у цеху називають старшого механіка Андрія Чугуєва, старшого електрика Олександра Дзюбаса, начальника техвідділу Сергія Руєва, начальників змін Віталія Степаненка, Ігоря Скрипніка, бригадирів котельників на заготівельній дільниці Романа Баюна, Дмитра Абрамова, бригадирів газорізальників Євгена Демідова, Євгена Замотайла, Юрія Патрашкова, бригадирів складальних дільниць Андрія Нєкряча, Олександра Куліка, Руслана Бєляка, Олександра Заболотного.
«Сьогодні 17 наших працівників зі зброєю в руках захищають Батьківщину, - продовжує Роман УДОД. – Всім тим, хто є членами Профспілки металургів та гірників, ми передали спальні мішки та захисне спорядження від первинної організації ПМГУ, за що вони дуже дякували. Головне, щоб усі були живі-здорові, щоб повернулись на робочі місця, ми їх чекаємо.
Як будемо відзначати своє професійне свято? Зараз для нас, як, думаю, і для багатьох українців, потрібно найперше зробити все для наближення нашої Перемоги у війні, а потім вже думати про щось інше. А відзначимо Перемогу, потім будемо наздоганяти й інші свята.
Напередодні Дня машинобудівника хотілось би побажати всім нашим працівникам мирного неба над головою, безаварійної роботи, міцного здоров’я, гідної оплати праці, побільше позитиву в житті, злагоди та добробуту в родинах. Щоб усі мали змогу спокійно відпочивати, аби відновлювати сили для подальшої роботи».
Роман БАЮН, бригадир котельників (на фото зліва):
«Що для мене День машинобудівника? Ми вибрали для себе цю професію, тому це професійне свято значить багато для кожного з нас. Думаю, у цьому мене підтримають багато з моїх колег, наприклад котельники холодного різання Олег Пронченко, Олександр Тарасенко. Я тут працюю з 2005 року, знаю все, як кажуть, «від» і «до». Приємно працювати в колективі справжніх професіоналів, які розуміють тебе з півслова.
Зараз, чесно кажучи, ніколи свято відзначати, бо працюємо без вихідних. Потім відсвяткуємо якось».
Олександр КУЛИК, бригадир котельників-складальників:
«Знаєте, наша робота не з простих, далеко не кожен у нас зможе працювати, навіть маючи відповідну освіту. Тут робота з металом, великогабаритними деталями та вузлами, тут потрібні нестандартний підхід, інженерна думка, вміння просторово мислити, працювати в команді. Всі ці риси притаманні хлопцям з нашої бригади, весь колектив у нас досвідчений, разом працюємо давно. Повністю, наприклад, можу покластись на Максима Романішина, Валентина Паученка, Андрія Крупину, Миколу Облата. Впевнений, що разом можемо виконати найскладніше завдання».
Ірина ЗБОЄВА, майстер підготовки виробництва (на фото в центрі):
«Останнім часом у нас додалось замовлень, роботи багато. Про це ось переговорили з моїми колегами, Оксаною Розовою та Альоною Морщ. Та, думаю, що хоча б згадати про наше професійне свято треба. От ви напишете, сфотографуєте, і буде комусь згадка, а комусь пам'ять. Хочу побажати всім якнайшвидшої перемоги! А решта – прикладеться».