Цех працює і запрошує на роботу

24 вересня в Україні відзначається День машинобудівника. Первинна організація ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вітає з професійним святом колектив ТОВ «Ливарно-механічний завод», бажає всім працівникам міцного здоров`я, стабільної роботи, щоб все було добре в родинах, а головне – скорішого повернення до мирного життя у вільній незалежній Україні!

Напередодні Дня машинобудівника автор цих рядків побував в фасонно-сталеливарному цеху Ливарно-механічного заводу. 

Раді вітати новачків

«Зараз наш цех працює стабільно, без простоїв, за двозмінним 12-годиним графіком, - повідомив начальник ФСЛЦ Денис Коптєв. – Обсяг нашого місячного виробництва на теперішній час – це 400 тон сталевого лиття у вигляді різної продукції для потреб, в першу чергу, гірничого, аглодоменного та сталеплавильного департаментів «АрселорМіттал Кривий Ріг». 

Так, сьогодні цех працює далеко не на повну потужність. Але якщо пригадувати, як складалися в нас справи в перші місяці після початку повномасштабної війни, коли виробництво було під загрозою повної зупинки і наших працівників через відсутність роботи переводили в інші підрозділи, то ситуація суттєво змінилася на краще. На цей день робота для нас є. Є потреба в нашій продукції в цехах «АМКР», але нарощування  виробництва ускладнюється внаслідок двох об`єктивних обставин: війна створила значні логістичні проблеми і вони даються взнаки в забезпеченні нашого цеху необхідними йому для роботи матеріалами та ресурсами, а головне – не вистачає самого цінного – людей, і особливо, досвідчених працівників, які добре знаються на ливарній справі. 

На сьогодні колектив нашого цеху загалом нараховує 360 осіб, але за фактом на робочих місцях трудяться значно менше людей. 86 працівників, серед яких як рядові робітники, так і представники керівного складу, були мобілізовані до лав української армії, яка захищає нашу країну від ворога. 

Ми розуміємо наскільки нашім колегам на фронті важче, ніж нам – тим, хто залишився на звичній роботі в рідному місті, тому намагаємося працювати, як то кажуть, і за себе, і за товаришів, які стали воїнами. Але все ж повністю компенсувати таке відчутне зменшення в цеху кількості наявних працівників вкрай складно».

Тому, за словами Дениса Коптєва, в ФСЛЦ зараз дуже раді вітати в своєму  цеху новачків, які готові поповнити його колектив.  Щоб вирішити кадрову проблему, яка гостро постала перед цехом в період війни, керівництво «ЛМЗ» погодило з керівниками відповідних служб та виробничих департаментів «АМКР» можливість прийому на роботу в ФСЛЦ арселорівців з тих підрозділів, де багато людей перебувають на тривалих вимушених простоях. 

«Ми сподіваємося максимально заповнити ті вакансії, які є в нашому цеху, за рахунок працівників з інших цехів, що хотіли б працювати в нас та отримувати повноцінну зарплату, а не дві третини окладу, як то прийнято на простоях, - наголосив Денис Коптєв. – Щоб досягти цієї мети, ми готові запропонувати людям, що прийдуть до нас, різні умови роботи та її оплати. При цьому нам є що запропонувати і чоловікам, і жінкам. Ми можемо приймати працівників за сумісництвом, а можемо допомогти їм з повним перепрофілюванням та освоєнням нової професії».

Наприклад, в ФСЛЦ задоволені від досвідченого «підкріплення», яке надійшло з цеху підготовки составів сталеплавильного департаменту. Звідти прийшли машиністи кранів, яких не потрібно нічому навчати, щоб вони змогли працювати на відповідних вакансіях в ФСЛЦ. Але більше таких вакансій в цеху вже немає, а машиністи кранів, що хотіли б там працювати, ще знаходяться. То що ж робити тим, хто не встиг працевлаштуватись за своєю спеціальністю на вільні робочі місця? «Можна попрацювати стажером чотири місяці і освоїти другу професію, окрім своєї основної, - відповідають в ФСЛЦ. - Так, машиністу крана точно не важко буде пройти навчання на слюсаря з ремонту кранового обладнання, позаяк  воно йому добре знайоме за попередньою роботою». Впевнені в ФСЛЦ, що не для кого не буде зайвою і така друга професія, як розливальник сталі, підручний сталевара, якими теж можна оволодіти в цеху, як то кажуть, без відриву від виробництва. Для цих професій в ФСЛЦ і досі ще є вакансії.

Вдячні ПМГУ

Та попри всі клопоти, пов`язані з кадровим питанням і працевлаштуванням новачків, в цеху не менше уваги приділяють тому, щоб постійно бути на зв`язку з колегами, мобілізованими до лав ЗСУ. Цим, зокрема, активно замається заступник начальника цеху з виробництва Дмитро Демков. В цеху намагаються чим тільки можна допомагати колегам-воїнам і дуже вдячні за турботу про мобілізованих спілчан, яку виявляє ПО ПМГУ підприємства. Так, завдяки Профспілці її «підопічні» в лавах ЗСУ з числа працівників ФСЛЦ змогли отримати і продовжують отримувати різну амуніцію, захисне спорядження, а також багато інших, дуже потрібних в воєнних умовах, речей.

Дякують в колективі ФСЛЦ Профспілці і за те, що в ній не забувають також про інших спілчан, які особливо потребують допомоги і підтримки в нинішній нелегкий час. Недавній свіжий приклад такої турботи – виплата матеріальної допомоги до 1-го вересня батькам, чиї діти пішли навчатися в перший клас школи. До речі, Денис Коптєв навів цей приклад під час нашого спілкування зі знанням справи, бо, по-перше, він теж є нашим спілчанином і членом профкому «ЛМЗ»,а, по-друге, теж має дитину, яка цього року пішла перший раз в перший клас.

З нагоди Дня машинобудівника п`ятеро працівників ФСЛЦ за сумлінну працю та активну участь у громадському житті відзначено грамотами ПО ПМГУ підприємства з виплатою грошових премій. Цю п`ятірку склали старожили цеху, які приєдналися до його колективу багато років тому: це – старші майстри Сергій Тищенко, Євген Кайко, землероб Світлана Лукашевич, підручний сталевара Сергій Панченко та формувальник Наталя Стеблина. Але, як переконаний Денис Коптєв, загалом кожний працівник ФСЛЦ заслуговує на гідну винагороду за свій професіоналізм та ставлення до роботи.

Команда людей, об`єднаних спільними інтересами

Добрі слова про колектив ФСЛЦ автор цих рядків почув і від тих його представників, з якими трохи поспілкувався на їхніх робочих місцях під час відвідин виробничих дільниць цеху. Так, бригадир формувальників ручної формовки Євген Юрченко розповів, що він працює в цеху з 2003 року і за цей час ніколи йому не спадало на думку шукати іншу роботу, бо хоч вона і нелегка, зате не всюди знайдеш таку дружню атмосферу в колективі,як в ФСЛЦ. 

А мені особисто подумалося: про те, що в ФСЛЦ склалася добра команда людей активних, об`єднаних спільними інтересами, легко здогадатися навіть ще не дійшовши до виробничих дільниць цеху: варто лише поглянути на багату колекцію спортивних трофеїв, здобутих тамтешнім колективом за останні роки. Дійсно, як відомо, в багатьох видах спорту дуже вагомим чинником успіху є командний дух, командна націленість на результат, коли один за всіх та всі – за одного.
Тож і спортивні результати ФСЛЦ, те, що керівники цього цеху виявляють бажання і знаходять час разом з іншими колегами особисто брати участь у спортивних змаганнях, як на мене, говорять багато про що…

Так, після початку повномасштабної війни на підприємстві було призупинено чергову Спартакіаду, що проводилась серед працівників – членів ПМГУ, чимало спортсменів з ФСЛЦ пішли захищати Україну. Але в цеху вірять, що колеги-воїни, загартовані спортивними баталіями, звиклі підтримувати належну фізичну форму, пройдуть через всі воєнні випробування і здолавши ворога повернуться додому з Перемогою. І тоді спортивне життя в цеху та і взагалі на всьому підприємстві знову завирує за організаційної підтримки ПМГУ. І, можливо, нарешті здійсниться давня мрія колективу ФСЛЦ – виграти Спартакіаду підприємства, бо вже кілька разів спортсменам цеху не вистачало лише одного кроку до «золотої» спартакіадної вершини, як наприклад, за підсумками попередньої 52-ї Спартакіади.

Тому хочеться побажати завзятому колективу ФСЛЦ, щоб ця мрія після повернення України до мирного життя таки здійснилася!