Енергетичному серцю підприємства – 90 років!

Таким серцем на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» є всі підстави називати його теплоелектроцентраль, якій днями виповнилося вже 90 років. Так, саме стільки років  минуло відтоді як на підприємстві було пущено перший паровий котел на ТЕЦ-1.

Стабільний ритм биття енергетичного серця, відсутність у нього будь-яких ознак аритмії, завжди мали велике значення для підприємства, але в наш час все це набуло особливої ваги, враховуючи проблеми та негаразди з зовнішнім електропостачанням внаслідок постійних ворожих ударів по енергосистемі нашої країни.

Тож 90-річчя рідного підрозділу теплоенергетики зустрічають з настроєм, в якому превалюють зосередженість на роботі, готовність до можливих екстремальних ситуацій та бажання якнайскорішого повернення миру на українську землю. 

«Я працюю на ТЕЦ-2 вже понад 16 років, - розповів старший машиніст котельного обладнання котельного цеху Анатолій Бондаренко. - Починав машиністом-обхідником, заочно, як то кажуть, без  відриву від виробництва закінчив Металургійну академію, плануючи стати спеціалістом з ремонту енергетичного обладнання. Але зрозумів, що мені більше до вподоби бути серед тих, хто займається експлуатацією. Ось так і доріс до «звання» старшого машиніста.  

Іншої роботи для себе сьогодні і не уявляю, хоча, до речі, за першою освітою я – інженер-технолог харчової промисловості. 

На жаль, сьогодні у нашій роботі значно додалося складнощів у порівнянні з тим, як ми працювали за мирного часу. Приходиш на зміну – і не знаєш, чого очікувати, бо все може трапитися, зважаючи як часто тепер відбуваються стрибки напруги. Нестабільна робота електрообладнання негативно дається взнаки і на роботі котлів, підвищується ризик виникнення несправностей в автоматиці, тож потрібно все максимально пильнувати, щоб запобігти серйозним аваріям. 

З нагоди 90-річчя ТЕЦ хотілося б побажати нашому колективу і надалі залишатися дружнім, згуртованим. Потрібно триматися один одного, поважати та цінувати, бо тільки так можна подолати ті складнощі, яких зараз так багато у нашому нинішньому житті. 

Як член ПМГУ, можу відзначати, як багато робила і робить для об`єднання людей Профспілка. Пригадую, як ми в минулому виходили на організовані нею мітинги з вимогою підвищення зарплати, як я брав участь в спортивних змаганнях, а саме з гирьового спорту в рамках Спартакіади підприємства, організатором якої теж виступала Профспілка. Знаєте,  коли ти є учасником таких заходів, то особливо відчуваєш силу колективних, командних дій».

«А я ось би побажав Профспілці більш рішуче відстоювати права та інтереси працівників, захищати кожного спілчанина, - приєднався до розмови машиніст центрального теплового щита управління паровими турбінами турбінного цеху ТЕЦ-2 Сергій Резнік. - По своїй роботі, а я працюю тут ще з 2006 року, а на нинішній посаді – з 2009 року, ми бачимо, що одна людина, кожний з нас, може дуже впливати на загальний підсумковий результат. Тобто кожний  з нас є важливим на своєму робочому місці, бо у кожного своя зона відповідальності, своє коло обов’язків, які потрібно виконувати так, щоб не підставляти інших».

 

За словами Сергія, за період повномасштабної війни він разом зі своїми колегами дуже добре переконався в тому, наскільки багато залежить від кожного з них, від його вміння швидко приймати відповідальні рішення в умовах обмеженого часу. Серйозними іспитами на професійну майстерність для всіх них, зокрема, стали так звані блекаути, коли підприємство повністю відключалося від зовнішнього електропостачання і переходило на електрозабезпечення виключно завдяки роботі в автономному режимі власних ТЕЦ-1 та ТЕЦ-2.

Сам Сергій під час перебування на зміні вже двічі потрапляв в такі надзвичайні ситуації. Тоді, щоб втримати все під контролем, було необхідно екстрено підключати резервне обладнання замість того, яке залишалося без живлення через падіння напруги.

Як відомо, в наш час на багатьох виробництвах покладають певні надії на спроможність жінок замінити на робочих місцях працівників-чоловіків, що стали на захист України від ворога. І колектив теплоенергетиків не є тут винятком, - переконався автор цих рядків. 

«Я працюю на ТЕЦ недовго, тільки два роки,  - поділилася машиніст-обхідник живильних електронасосів турбінного цеху ТЕЦ-2 Альона Пазон. – Коли дізналася, що можна влаштуватися сюди на роботу, то довго не вагалася, і про це аж ніяк не жалкую. Більш досвідчені колеги підтримують, допомагають. Так що налаштована і далі тут працювати, от хоча б і до наступного нашого – вже сторічного - ювілею!».

 

ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вітає колектив теплоелектроцентралі з 90-річям своєї роботи, бажає стійко витримати всі іспити нинішнього нелегко часу і дякує кожному за сумлінну працю, яка допомагає всім нам, попри всі обмеження в електропостачанні, бачити перед собою світло надії...