Лідія Єфімова: історія відданості справі та любові до професії

65 років – важлива дата для гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Це не лише свято, а й нагода згадати про наших спілчан, які присвятили своє життя роботі, вклавши душу у розвиток підприємства. Серед таких людей – Лідія Єфімова, представниця молодшого покоління спеціалістів, яка понад 20 років працює у рудовипробувальній лабораторії і є заступником голови цехового комітету управління гірничого департаменту.

Початок шляху: родинна історія

Історія Лідії в гірничому департаменті почалася ще до її власного професійного шляху. Її батьки також працювали на підприємстві. Батько, дозувальник гарячого повернення аглоцеху, та мама, кранівниця, познайомилися на виробництві.

  «Мама і тато були прикладом для мене, – розповідає Лідія. – Їхня спільна праця та взаємопідтримка навчили мене, що професія – це не просто робота, а частина життя».

Від теорії до практики: професійний шлях

У 2003 році Лідія прийшла працювати в гірничий департамент після закінчення Криворізького національного університету. Навчалася за спеціальністю інженер-механік на факультеті машинобудування. У той час на підприємстві якраз не вистачало працівників, тож молоду спеціалістку прийняли на посаду лаборанта з фізико-механічних випробувань рудовипробувальної лабораторії. Де вона і працює по цей день.

Робота в рудовипробувальній лабораторії включає відбір проб, контроль якості матеріалів і аналіз результатів.

«Ми займаємося випробуванням і вдосконаленням технологій, – пояснює Лідія. – Це важливий етап у процесі обробки руди, оскільки від нього залежить якість кінцевого продукту».

З роками Лідія здобула додаткову освіту за спеціальністю «Збагачення корисних копалин», що допомогло їй глибше зрозуміти технологічні процеси. Її нинішня посада – інженер-технолог першої категорії у випробувальній лабораторії. Вона працює з даними, які надходять із рудозбагачувальної фабрики, аналізує результати. Лабораторія дає рекомендації щодо вдосконалення технологічних процесів.

Перша невдача: урок, який запам’ятався надовго

Як і у кожного молодого спеціаліста, на початку шляху в Лідії траплялися помилки. Зараз про них згадує з посмішкою, а тоді це була майже катастрофа для молодої співробітниці.

«Це був мій перший самостійний відбір проб, – згадує Лідія. – Я отримала завдання взяти зразок зі зливу класифікатора. Усе виглядало нескладно: є спеціальний пробник у вигляді циліндру. Потрібно було занурити його до жолоба класифікатора, і він сам наповнюється. Але сталося щось неочікуване».

У процесі відбору циліндр випадково відпав від тримача і перекрив жолоб, створивши затор. Класифікатор вийшов із ладу, і вся секція заповнилася рідиною.

«Уявіть, навколо шумить обладнання, усе починає заливатися пульпою. Я стою, не знаючи, куди бігти і що робити. Це було схоже на справжній кошмар. Я себе представила, як ту королеву з бензоколонки з відомого фільму», – із посмішкою нині згадує вона.

Лідія кинулася шукати допомоги, але через стрес не одразу змогла зорієнтуватися. На щастя, колеги відгукнулися і допомогли розв’язати проблему і відновити роботу обладнання.

Роль наставників у становленні професіонала

З великою подякою Лідія Єфімова згадує наставників, які допомагали їй на початку роботи.

«Коли я тільки прийшла, мені пощастило працювати поруч із досвідченими колегами. Бригадир Наталія Іванівна Ладуха та моя колега Тетяна Георгіївна Абрамова завжди були поруч, навчали та підтримували», – розповідає вона.

Ці люди допомогли їй зрозуміти, як функціонує виробництво, пояснювали тонкощі роботи та відповідали на будь-які запитання.

«У нас у колективі завжди був принцип: усі завжди діляться знаннями та інформацією. Якщо ти допомагаєш колезі, це не лише вигідно для роботи, але й будує довіру», – додає вона.

Зараз Лідія сама часто виступає в ролі наставника для молодих працівників.

Колектив однодумців

У складі колективу є лаборанти, інженери-технологи, а ще й мінералог, яка за допомогою мікроскопа визначає якість руди. Всі – професіонали своєї справи, які на дотик можуть визначити відсоток вмісту заліза у концентраті – чи буде там 68%, або на око бачать, яка якість хвостів – відходів процесу збагачення руди.  
Колектив лабораторії – це здебільшого жінки різного віку, які стали для Лідії другою родиною.

«Наш колектив — це справжня підтримка. Ми разом переживаємо всі виклики, ділимо радості та просто добре працюємо у дружній атмосфері», –ділиться Лідія.

Раніше, до великої війни, відзначали разом свята: дні народження, 8 березня, Новий рік, ходили у кафе. І зараз, попри усі негаразди, як завжди, підтримують одна одну у складні моменти. Можливо, саме тому люди тут і працюють хто по 10, хто по 20 років поспіль.

Чому робота важлива

Лідія впевнена, що її робота має велике значення не лише для підприємства, але й для міста.

«Я люблю наше місто і хочу, щоб підприємство продовжувало розвиватися. Завдяки таким підприємствам як наше, ми підтримуємо економіку регіону, створюємо робочі місця та допомагаємо нашим родинам», – зазначає вона.

Профспілкова робота

Лідія з легкістю поєднує основну роботу з профспілковими задачами. Вона вже не перший рік є заступником голови цехового комітету управління гірничого департаменту.

«У нас дуже дружні відносини з усіма профспілковими лідерами. Завжди можу на них розраховувати. Допоможуть і порадою, і ділом, - говорить Лідія. -Профспілкова робота взагалі-то не для кожного підходить. Бо треба любити людей і бути за людей. Хочеться, щоб наше підприємство розвивалося, зарплати росли, впроваджувалися нові технології. А головне – щоб був мир. Бо без миру ми не зможемо працювати на повну силу».