Люди, які зробили дуже багато…
Як переконався автор цих рядків, для колективу служби з експлуатації засобів зв’язку Департаменту інформаційних технологій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» властиве дуже шанобливе ставлення до історії цього підрозділу, витоки якої є глибшими, ніж у самого підприємства.
Так, відлік цієї історії розпочався ще в травні далекого 1934 року, коли надійний фундамент для розвитку на підприємстві сфери зв’язку заклав «попередник» нинішньої служби – цех технологічної диспетчеризації (ЦТД).
І всі ці роки, що відтоді минули, колектив зв’язківців прагне дбайливо зберігати пам’ять про представників багатьох поколінь, які колись були його часткою, присвятивши своє трудове життя обраній професії.
Тож 90-річний ювілей рідної служби для її нинішніх працівників є не просто «червоною» датою в календарі. Це – насамперед добрий привід ще раз згадати про колег, чиї відданість своїй справі та професійна майстерність продовжують викликати повагу, незважаючи на безупинний плин часу, на те, що в колективі служби стабільно проявляють себе, гідно продовжуючи естафету поколінь, все нові і нові люди.
Дійсно, і нашим сучасникам теж до снаги доповнювати історію рідної служби яскравими та хвилюючими сторінками. Ось сьогодні такі сторінки «пишуть» своїм відважним служінням Батьківщини двоє представників нинішнього невеликого за чисельністю складу служби з експлуатації засобів зв’язку - Євген Кульгавий та Дмитро П’ятигорець, які стали до лав захисників України.
«Для нас вони – справжні Герої, - розповідає голова дільничного комітету ПМГУ служби ЕЗЗ Тетяна Коваленко. – Звісно, дуже переживаємо за хлопців, постійно підтримуємо з ними зв'язок, намагаємося чим тільки можна допомагати, і головне – бажаємо їм якнайскорішого повернення додому, до рідного колективу живими та неушкодженими.
Дуже їх нам не вистачає, бо вони – професіонали, яких нелегко замінити. Але таке життя, і за мирних часів теж дуже не хотілося розлучатися з тими людьми, які здавалися незамінними на своїх робочих місцях, без яких було важно уявити наш колектив. Тут можна згадати про багатьох-багатьох наших ветеранів, яких ми колись, зокрема, і за моєї пам`яті, проводжали на заслужений відпочинок, дякуючи їм за самовіддану працю протягом довгих років, що вони присвятили нашій службі.
І сьогодні знову хочеться подякувати нашим попередникам на цій роботі, нашим колегам, ветеранам, які завжди в багатьох речах були добрим прикладом для працівників, що належали до молодших поколінь, були гарними наставниками, які щедро ділилися з молоддю, своєю зміною, власним безцінним досвідом.
Ці люди дуже багато зробили для розвитку нашої служби, для того, щоб вона мала добру славу на підприємстві. То ж за це їм велика подяка від всіх нас – тих, хто сьогодні продовжує їхню справу, працюючи у невеличкому колективі рідної для них служби.
Ну як тут не згадати про Дмитра Максимова , Роберта Половнікова, Михайла Крикуна та Івана Рудая, кожний з яких чимало років стояв біля керма цеху технологічної диспетчеризації, на базі якого було створено нашу нинішню службу. На жаль, Михайло Олександрович Крикун зовсім трохи не дожив до 90-річчя підрозділу.
Добру пам'ять залишили по собі і інші наші ветерани, що вже теж пішли з життя: Василь Шпак, який був начальником першої АТС на підприємстві, Валентина Маман, з ім`ям якої пов’язано запровадження АТС на коксохімічному виробництві, Валентина Кудінова, яку ми пам’ятаємо як по-справжньому легендарну особистість. Вона прийшла в нашу службу, як тільки її було створено, тобто ще в 1934 році. Їй самій тоді було тільки 14 років, але вона добилася, щоб її, незважаючи на такий юний вік, взяли на роботу, коли для того прийшла на прийом до тодішнього директора заводу. І все своє трудове життя до виходу на пенсію вона пропрацювала в нашій службі.
Ще одна легендарна особистість – Валерій Гудзенко. Працював він у нас електромонтером. У нього були просто золоті руки щодо наладки обладнання. А взагалі у Гудзенків тут склався такий собі сімейний підряд. До чоловіка приєдналася дружина Надія, а потім шляхом батьків у зв’язківці прийшов і їхній син Євген.
Багато років свого життя віддала нашій службі Валентина Муха. Прийшла вона до нас молодою дівчиною після закінчення технікуму, а потім керувала АТС на знаменитій доменний печі №9. В березні цього року їй виповнилося вже 85 років, з чим ми її тоді і привітали, побажавши дожити до 100-річних ювілеїв – спочатку нашої служби, а потім і свого власного.
Як то кажуть, помітний слід у трудовій біографії нашої служби залишили також Валерій Гопанюк, Ганна Москаленко, Михайло Головчак і багато інших ветеранів.
Приємно чути від представників Ради ветеранів підприємства, що деякі наші колишні працівники і після виходу на пенсію не бажають задовольнятися заслуженим відпочинком, а прагнуть долучатися до різних посильних для них суспільно-корисних справ. Так, до недавнього часу у ветеранській організації підприємства відзначалися неабиякою активністю наші колишні електромонтери Лариса Курило та Людмила Денесенко.
Наш колектив вирішив від свого імені привітати наших шановних ветеранів з 90-річчям рідної служби не тільки словами вдячності за багаторічну сумлінну працю, а й подарунками, серед яких – сертифікати торговельної мережі супермаркетів «Сільпо». Також ми отримали для вітання ветеранів та працівників служби подарункові картки «Епіцентру» від первинки Профспілки металургів та гірників нашого підприємства.
Ми вітаємо весь колектив служби з 90-річним ювілеєм. Дякуємо всім за сумлінну працю та відданість нашій спільній справі! Завдяки вашим зусиллям і наполегливості наша служба завжди успішно розвивалася, зберігаючи традиції та впроваджуючи новітні технології. Нехай наступні десятиліття будуть сповнені нових досягнень і значних звершень!».
