Олександр Кучеренко: «Коли закінчиться війна, хочу повернутись на наше підприємство»

Наш спілчанин Олександр Кучеренко на самому початку повномасштабної агресії росії проти України поповнив лави ЗСУ, і ось вже більше двох років триває його військова служба. Командує він відділенням у полку з охорони стратегічних об’єктів та комунікацій. Нещодавно Олександр приїхав у відпустку додому і погодився розповісти про свою службу журналістам ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». 

"У мирному житті я працював у сортопрокатному цеху №1 на дрібносортному стані №3 вальцювальником гарячої прокатки, - розповів Олександр. - Після школи пішов навчатись у металургійний технікум, проходив практику за своєю спеціальністю «Обробка металів тиском» та так і потрапив у СПЦ-1. Працюю на підприємстві з 1995 року. Це моє єдине місце роботи, за винятком двох років служби в армії. Починав з  прибиральника гарячого металу, потім був оператором, вальцювальником, підмінним майстром. 

У вальцювальника гарячої прокатки робота складна. У нас йде гарячий стаж, тому мені через три роки, коли виповниться 50-т, можна буде йти на пенсію. Але після війни, коли закінчиться увесь цей жах, я хочу повернутись на підприємство і ще попрацювати, навіть на пенсії. Адже тут пройшло все моє життя. 
Згадую 24 лютого 2022 року… Чесно, мені до останнього не вірилося у те, що таке може статись. Пам’ятаю  метушню на дорогах та у магазинах, коли люди в паніці розкуповували усе. Та прийняти нову реальність довелось швидко. Вже у середині березня, коли ворог підступив до меж Кривого Рогу із Півдня, довелося стати на захист країни. Прийшла повістка і наступного дня я  вже був у військовій частині. 

У 90-ті я служив у аеромобільних військах. Спершу навідником, а потім став командиром гармати. Тому такі чоловіки, як я, які мали досвід військової служби, були дуже необхідні у лавах ЗСУ.  

Вже третій рік служу на Харківському напрямку командиром відділення у полку з охорони стратегічних об’єктів та комунікацій. Охороняємо склади, електростанції та підстанції, автомобільні та залізничні мости, залізничні станції, щоб не було диверсій. 

Перші півроку нам не вистачало багатьох дуже необхідних речей. Бо спочатку вся амуніція йшла на передову, а ми чекали своєї черги. Служили разом зі мною хлопці з Нікополя – з трубного та з феросплавного заводів. Так їм допомагали волонтери. А нам, спілчанам-арселорівцям, допомагала наша Профспілка  - металургів і гірників України. Це вже потім держава почала забезпечувати нас тими ж бронежилетами та касками, але я отримав їх значно раніше завдяки нашій Профспілці.

Тому я вдячний ПМГУ, що там пам’ятають про нас, допомагають та багато чого передають хлопцям, мобілізованим до війська. Це - не лише каски та бронежилети, а й ліхтарі, шкарпетки, спальні мішки.  Два місяця тому я отримав від Профспілки плащ-намет. Він дуже виручає, адже там, де проходить наша служба, погода прохолодніше, ніж вдома, весь час дощі та волого. Повністю накриваєшся цим плащем, навіть автомат можна сховати під нього – і сам комфортно почуваєшся, і зброя залишається сухою, тож не буде іржавіти. Також якось довелося звертатись до нашого цехкому, який тоді очолювала  Тетяна Мисляй,  за аптечкою. Вона допомогла, вислала мені аптечку, де було багато бинтів та марлі для тампонації, а також турнікет. Вдячний за це!

Пункт постійної дислокації у нас знаходиться у сільському клубі. Ми маємо завжди бути напоготові. Якщо буде напад на об’єкт, потрібно миттєво відреагувати і захистити його. Тому ми 24/7 постійно у тонусі.  Навіть, коли вихідний, тренуємось  – відпрацьовуємо різні сценарії нападів на об’єкти, дії при пожежі й таке інше. Тож немає часу розслаблятись.

Який настрій взагалі? Радий, що зміг піти у відпустку. Побачив рідних та друзів. Трохи відпочив, розслабився, а далі – буде що буде.. 
На жаль, у багатьох ще є така думка, що ось коли вороги в наше місто прийдуть, то тоді візьму зброю і буду захищати рідну домівку. Але навіщо чекати цього? Тоді вже пізно буде. Треба розуміти, що коли ворог приходить, то він зрівнює міста із землею, як це було з Авдіївкою та Бахмутом! Тому загарбників потрібно зупиняти зараз.