Потрійне щастя мами Лариси

«Бути багатодітною матір`ю – це справжнє щастя!» - переконана наша спілчанка Лариса Ситник, яка працює прийомоздавальником вантажу та багажу в ТОВ "СТАЛЬ УКРАЇНА".

Ви тільки уявіть, який потрійний заряд позитивних емоцій вона могла отримати вчора, коли з Днем матері її з вдячністю вітали аж троє дітей – троє синів?

«Ми знаємо Ларису, як дуже привітну позитивну людину, - говорять її колеги по роботі, - то, мабуть, діти намагаються не засмучувати свою матусю, а, навпаки, тішити її якимись своїми успіхами».

Що цікаво, гарний привід для святкового настрою в сім`ї Ситників є і сьогодні. Тільки тепер роль «винуватців» свята перебрали на себе двоє молодших дітей – Єгор та Микита. Сьогодні вони відзначають своє 11-річчя, з чим ми і вітаємо їх та їхню маму.

Так, хлопчики є близнюками, народившись в один день – 15 травня, на яке, до речі, припадає Міжнародний день сімей. Тому, мабуть, як то кажуть, сам Бог велів, щоб зростали вони в дружній сім`ї, відчуваючи любов та турботу матері, батька та старшого брата, який завжди готовий прийти молодшим на допомогу, от хоча б, наприклад, коли їм потрібно виконувати шкільні домашні завдання.

Для старшого – Артема – шкільні роки вже в минулому, але в недалекому. Тож знання, набуті в школі, для нього є ще свіжими в пам`яті, до того ж він продовжує їх поповнювати новими, навчаючись на 3-го курсі  автотранспортного коледжу нашого міста. 

«Молодші хлопці зараз закінчують четвертий клас, вчаться на «відмінно», молодці, бо крім уроків у них ще є тренування – тричі на тиждень. Вони займаються карате, - з гордістю розповідає Лариса. – Почали займатися з семи років,  як пішли в школу. І вже брали участь в багатьох змаганнях, навіть, всеукраїнських, що проходили в Києві. І на цих змаганнях вже і переможцями ставали, і призові місця займали. Зараз вони мають «сині пояси» з карате, але мріють про «сині з жовтою стрічкою» і прагнуть їх здобути вже найближчим часом».

Але діти залишаються дітьми, і крім серйозних справ полюбляють і різні розваги, як ось, наприклад, ті, що пропонуються для дітвори в розважальному центрі «Джамп Сіті», де батьки обіцяли близнюкам влаштувати цьогорічні іменини. Недавно дуже вони були задоволені після сімейних відвідин цирку. А взагалі для Ситників сімейний відпочинок, як поділилася Лариса, це - святе, бо ж так добре кудись вибратися всією сім`єю в повному складі. Тож, навіть, і минулого року, незважаючи на війну, ризикнули вони у відпустку здійснити подорож Україною, а саме: побували в Чернівцях. 

«Нам всім там дуже сподобалося, - говорить Лариса, - таке красиве  місто, один тамтешній університет з його вишуканою архітектурою чого вартий, а як приємно прогулюватися тамтешніми вуличками, де стільки різних «спокус» для людей, що хочуть насолодитися гарним відпочинком».

Завжди раді молодші діти і коли, крім мами з татом та старшого брата, «долучаються» до їхнього товариства також дідусь з бабусею – батьки Лариси. Ті, хоча вже й старенькі, і відмінним здоров`ям похвалитися не можуть, але охоче проводять час з онуками.

До речі, батько Лариси до виходу на пенсію теж працював на металургійному комбінаті – вогнетривником на блюмінгу. Тож вона прийшла працювати на підприємство, а було це більше ніж чверть віку тому, можна сказати, второваною стежиною, щоправда, спочатку на коксохім, який тоді ще був окремим заводом. Саме на роботі Лариса і познайомилася з Володимиром, який став її чоловіком. Він на ту пору теж працював в залізничному господарстві підприємства, тільки в іншій службі. А зараз є бригадиром електриків в конвертерному цеху, де обслуговує сучасні машини безперервного лиття заготовки.

Хто знає, може Артем після закінчення коледжу теж вирішить продовжити таку родинну традицію – обирати для роботи найбільше промислове підприємство міста, підприємство, завдяки якому він в свої шкільні роки неодноразово в період літніх канікул бував на морі, відпочиваючи в розташованих там дитячих оздоровчих таборах? 

Так, це підприємство вже і зараз для Артема не чуже, ще й тому, що свого часу він разом з батьками провів чудові канікули – вже зимові – в курортному містечку Східниця на заході України, куди сім`я Ситників отримала путівку від профспілки підприємства.

Звичайно, молодшим хлопчикам теж хочеться побувати на морі в тих «дитячих республіках», про які залишились приємні спогади у старшого брата. І їхні батьки мають надію, що мрії сьогоднішніх іменників обов`язково здійсняться. Вони вірять, що Україна переможе і звільнить від ворога всі окуповані нині території, серед них і місця, де знаходяться дитячі оздоровчі табори підприємства. Тож в найближчому майбутньому там знову залунає щасливий дитячий сміх, і буде те все не без участі Єгора з Микитою!