Профспілка – це МИ!

На підприємстві зростають лави спілчан, що приєдналися до ПМГУ

Бригадир слюсарів-ремонтників Станіслав Цапко, електрогазозварювальник  Сергій Литвиненко та слюсар-ремонтник Віталій Заїка з аглоцеху №3 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не так давно приєдналися до лав ПО ПМГУ підприємства.

Цікаво, що в аглоцеху №3 вони далеко не новачки, працюють там вже багато років, але раніше були членами іншої профспілки. То що ж спонукало їх зробити вибір на користь ПМГУ?

«Знаєте, авторитет ПМГУ в нашому колективі дуже виріс саме в нинішній нелегкий для всіх нас час, - говорить Станіслав Цапко. – Мабуть, не дарма кажуть, що справжній друг пізнається в біді. Ось так і ми, відколи на нашу землю прийшла повномасштабна війна, побачили хто насправді чого вартий. Те, скільки всього робить ПМГУ для своїх спілчан, мобілізованих до лав ЗСУ, - сьогодні дуже багато значить, і, особливо, я вважаю, для чоловіків, котрі розуміють, що може дійти черга і їм зі зброєю в руках стати на захист України. Як в ПМГУ піклуються про допомогу воїнам-спілчанам, про їхнє забезпеченням необхідними їм речами, ми добре бачимо на прикладі наших колег, котрі зараз воюють на фронті».

«А я ось і на власному досвіді вже відчув, як може виручити ПМГУ за скрутних для тебе обставин. – приєднується до розмови Віталій Заїка. – Так сталося, що моя восьмирічна донька Настя зламала руку. Тож вирішив я звернутися по допомогу до нашого цехкому, хоча, чесно кажучи, і сумнівався, чи можу про щось просити, бо ж доволі мало часу пройшло, як вступив до ПМГУ. Але Олена Хібіна, яка зараз очолює наш цехком, дізнавшись про мою біду, відразу розвіяла всі мої сумніви і мені терміново надали матеріальну  допомогу від профспілки в максимальному розмірі, що має право надавати цехком, - це тисяча гривень. Крім того, вона ще й передала для доньки від адміністрації цеху пакунок зі «смаколиками», звичайно, така увага і мені самому була приємною, і дитина потішилась несподіваному солодкому  подарунку. 

Знаємо, що саме завдяки наполегливості ПМГУ на підприємстві, незважаючи на великі збитки, прийняли рішення виплатити працівникам на початку квітня цього року принаймні половину «13-ї зарплати». І ця додаткова виплата для мене особисто виявилася дуже своєчасною, бо я тоді теж якраз хворів, так що були потрібні кошти на лікування.

Дуже подобається, що ПМГУ у нас постійно пропонує та організовує разом з адміністрацією різні заходи, які додають позитиву не тільки в наші трудові будні на роботі, а й в наше сімейне життя. Так, перед Великоднем у нас в цеху оголосили про збір різних «смаколиків» для наших воїнів, які зараз захищають Україну. І ми з дружиною та донькою вирішили долучитися до цієї волонтерської справи. Напекли пасок. Випробували якраз нову духову шафу, яку нещодавно придбали в кредит. А раніше донька брала участь у конкурсі «Лист до захисника», що проводився серед дітей працівників нашого цеху».

«Головне, що у нас налагодився дієвий зворотній зв`язок з ПМГУ, - зазначає Сергій Литвиненко, і колеги його дружньо підтримують. – Голова цехкому завжди поцікавиться, як справи, що турбує, чи потрібна яка допомога. Таким чином, вона завжди в курсі, які питання нас хвилюють, в свою чергу звертається з ними до начальника цеху, а він у нас, до речі, теж член ПМГУ. 

І ось результат такого зворотного зв’язку: наприклад, під час ремонтів ми буває так забруднюємося, що звичайним милом руки відмити неможливо, потрібні більш сильні очищувальні засоби. Звернулися ми з цього приводу в цехком, так вже наступного дня начальник цеху передав нам сучасну дуже ефективну пасту для очищення шкіри імпортного виробництва. І тепер у приміщенні нашої майстерні вже є гаряча вода, якої раніше не було, бо поставили нам спеціальний кран з підігрівачем. 

А літом, знаєте, як у нас спекотно? Тож звернулися ми знову до цехкому щодо того, що в нашій майстерні дуже не вистачає холодильника. І ось вже нам повідомили, що питання майже вирішено, холодильник для нас «знайшовся» в аглоцеху металургійного виробництва, який зараз не працює, тобто і потреби в такому обладнанні там немає. Маємо надію, що так само вирішиться і питання з кондиціонером, якого теж хотілося би мати в нашій майстерні».

«А взагалі голова нашого цехкому постійно намагається до нас донести, що профспілка це не та організація, де можна сидіти і мовчки чекати, коли якийсь благодійник «відгадає» твої потреби, все сам зробить і ти отримаєш жаданий для тебе результат, як-то кажуть, на блюдечку, - діляться троє працівників аглоцеху №3. – Ні, профспілка - це об`єднання людей, які готові долучатися до спільних справ, діяти гуртом, щоб вирішувати питання та проблеми, що всіх турбують. І за той невеликий час, що ми перебуваємо в лавах ПМГУ, ми встигли переконатися, що так воно і є насправді. Коли не кожний  сам за себе, а коли ми разом, то, дійсно, є силою, яка здатна багато зробити в інтересах кожного з нас.

Тож можемо порадити працівникам підприємства, тим, хто на сьогодні не є спілчанами, або перебувають в якихось інших профспілках, - не вагайтеся, не роздумуйте довго, приєднуйтесь до ПМГУ!»