Профспілка, якій довіряють
Олександр Тереник очолює цехком ПМГУ цеху прокат-3 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» менше року. Але на сьогодні вже очевидно, що колектив названого цеху зовсім не прогадав, коли довірив Олександру бути своїм профспілковим лідером. Все свідчить про те, що новий голова цехкому користується авторитетом не тільки серед спілчан ПМГУ, а й серед інших працівників цеху.
Багато з них дослуховуються до порад та аргументів на користь приєднання до ПМГУ, які вони чують від Олександра Тереника під час особистого спілкування з ним, зацікавлено сприймають його розповіді про переваги профспілкового членства та про ту роботу, яку проводить Профспілка металургів та гірників України, її первинна організація на підприємстві, і приймають вірне рішення. Вони теж вступають до лав ПМГУ. Причому, роблять це як новачки, що влаштовуються в цех на роботу, серед яких зараз переважає «зелена» молодь не старша 20-ти років, так і більш досвідчені та старші за віком працівники, які раніше перебували в інших профспілках.
Коли результати роботи всі бачать на власні очі
«Станом на 1-е березня цього року наша цехова організація ПМГУ налічувала 217 спілчан, - говорить Олександр Тереник. – Так ось серед них понад 30 людей приєдналися до нас за той період, що я працюю на чолі нашого цехкому. І десь близько третини цього поповнення нашої цехової організації складають люди, які перейшли до ПМГУ з інших профспілок».
Таку позитивну динаміку голова цехкому пояснює тим, що конкретні результати роботи ПМГУ кожний, хто працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», може бачити, як то кажуть, на власні очі, відчувати на собі. Треба лише звертати увагу людей на ці результати, пояснюючи їм, що за всім цим стоїть саме ПМГУ, і не потрібно нічого вигадувати, заманювати людей якимись приємними для них, але важко здійсненими в реальності обіцянками.
Ось, наприклад, взяти здійснення на підприємстві пасажирських перевезень внутрішніми автобусними маршрутами. Це питання є дуже актуальним для працівників таких цехів, як прокат-з, - віддалених від прохідних підприємства, поблизу яких є зупинки міського транспорту.
Сьогодні на кожну зміну працівників прокату-3 підвозить до рідного цеху і, відповідно, забирає звідти у зворотному напрямку тих, хто свою зміну відпрацював, комфортабельний сучасний автобус. Але так було не завжди. В цеху пам`ятають, як в недалекому минулому, на підприємстві призупиняли перевезення людей автобусним маршрутом до прокату-3, а ще раніше, перевезення хоча й здійснювали, але таким транспортом, стан якого, м’яко кажучи, дуже бажав кращого. Вирішити всі ці проблеми вдалося за безпосередньої участі ПО ПМГУ, яка завжди приділяла значну увагу організації на підприємстві пасажирських перевезень до віддалених робочих місць.
За час від початку повномасштабної ворожої агресії проти нашої країни вже майже півсотні працівників цеху були мобілізовані і стали до лав захисників України. І всі спілчани ПМГУ серед них отримали від своєї первинки комплекти амуніції дуже потрібної для військовослужбовців у фронтових умовах (термобілизну, спальні мішки, плащ-намети та інше).
Незважаючи на пов’язані з війною труднощі, ПО ПМГУ продовжує дбати про оздоровлення своїх спілчан. Завдяки цьому, тільки за останні кілька місяців до 20-ти працівників цеху разом з членами своїх родин змогли відпочити з користю для здоров`я в оздоровчих закладах нашої країни, отримавши туди від профспілки путівки за пільговою вартістю.
Дуже виручає людей в наш складний час можливість отримати безповоротну матеріальну допомогу, яку надає ПМГУ, - зазвичай, на рівні цехкому, але в деяких випадках і на рівні первинки, зокрема, це стосується особливо важких захворювань спілчан, пошкодження їхнього житла та майна внаслідок ворожих повітряних атак на наше місто тощо.
Цеховий профактив та його турботи
«Я особисто оцінив переваги того, що ти є членом профспілки, ще в молоді роки, коли паралельно з навчанням в Криворізькому технічному університеті пішов працювати на Криворізький центральний рудоремонтний завод, - розповідає Олександр Тереник. – Тому залишився в лавах профспілки і коли в 2001 році перейшов на роботу в ковальський цех комбінату «Криворіжсталь».
Потім працював в цеху ремонту металургійних печей, після реорганізації якого в 2014 році і потрапив в цех прокат-3, де став нагрівальником металу.
З восени минулого року я – старший майстер основної виробничої дільниці нагрівальних печей. Саме на прокаті-3 і долучився до профспілкової роботи. В 2019 році мене обрали заступником голови цехкому ПМГУ, який тоді очолював Дмитро Кудінов».
Як відзначає Олександр, сьогодні, очолюючи цехком, він відчуває підтримку всіх його членів та профгрупоргів, тобто всього профактиву цеху, але особливо хотів би виділити за допомогу у відповідальній громадській роботі таких профактивістів, як старший майстер стану Андрій Хрієнко та майстер касетної майстерні Сергій Аністрат.
Добра взаємодія склалася у цехкому з адміністрацією прокату-з на чолі з начальником цеху Олексієм Кушнаренком. І, звісно, дуже допомагає підтримка з боку керівництва ПО ПМГУ підприємства, профспілкових комісій з різних напрямків роботи, профкому металургійного виробництва, який очолює Олег Ващенко.
Які питання в цей час є серед пріоритетних в роботі цехкому? За словами Олександра Тереника, дуже хвилює ситуація з забезпеченням працівників ЗІЗ, особливо це стосується новоприйнятих на роботу в цех людей. Одягти їх для роботи згідно з вимогами охорони праці – справжня проблема, бо в цеху немає резерву спецодягу, доводиться, як то кажуть, «побиратися», звертаючись до інших підрозділів, «шкрябати по засіках» де тільки можливо. Ще хотілося б, щоб запрацювала норма щодо видачі працівникам відразу двох комплектів спецодягу на два роки, щоб можна було своєчасно здавати забруднений одяг в хімчистку, переодягаючись в чистий.
На постійному контролі цехкому робота «підшефної» їдальні №22, яку відвідують працівники прокату-3. За потреби прокатники завжди готові допомогти цьому закладу громадського харчування якнайскоріше усунути несправності, які періодично тут виникають, пов’язані з освітленням, водопостачанням, роботою кухонного та іншого обладнання.
Часто до цехкому звертаються спілчани, яким потрібно вирішити якісь правові питання. Їх перенаправляють до юристів первинки, і потім чимало людей висловлюють вдячність за надані їм безкоштовно юридичні консультації та іншу правову допомогу, бо у приватних юристів подібні послуги коштують дуже недешево.
З перших вуст: говорять наші спілчани
«Я дуже вдячна юристам нашої первинки, бо з їхньою допомогою вдалося через суд домогтися призначення мені пільгової пенсії, - говорить машиніст крана Ольга Головчак. – На підприємство я прийшла ще 17-річною дівчиною – це було в 1989 році, і відразу вступила до профспілки. Багато років працювала в ЦРМП, а після його розформування перейшла сюди – на прокат-3, де й працюю вже одинадцятий рік.
За час роботи на підприємстві я не раз брала профспілкові путівки та їздила на відпочинок в оздоровниці Західної України. Знаєте, дуже люблю Карпати. Тому можу подякувати нашій первинці, яка зараз пропонує додаткову можливість побувати та добре відпочити в тих чудових краях. Це я про поїздки до готелів «365» - в Трускавець, Ворохту, а також на Черкащину, за які наші спілчани сплачують зі знижками та з частковою компенсацію своїх витрат. Мені такий варіант дуже подобається».
Ще з одним працівником прокату-3 – вальцювальником Олексієм Крикуном – автор цих рядків познайомився, коли той завітав до приміщення цехкому, щоб написати заяву про вступ до ПМГУ.
Що спонукало його до такого рішення? За словами Олексія, він чув, як багато ПМГУ допомагає своїм спілчанам-військовослужбовцям. І, на його думку, це дуже правильно. Наскільки така допомога потрібна нашим воїнам, хлопець може судити з власного досвіду, бо війна застала його в лавах Національної гвардії України, де він проходив строкову службу. Тож військова служба для Олексія тривала довгих три з половиною роки, лише рік тому він демобілізувався і повернувся додому. На ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в цех прокат-з, працевлаштувався нещодавно, бо до призова на військову службу встиг закінчити металургійний коледж.
«Є в мене мрія, - ділиться Олексій, - хотілося б поїхати на відпочинок всією сім`єю, за можливості до якогось санаторію. Думаю, це було б корисно і для дружини з її здоров`ям, і для нашої трирічної дитини. Маю сподівання, що профспілка нам в цьому допоможе».
Слюсар-ремонтник Володимир Варцаба вступив до ПМГУ на початку цього року, перейшовши з іншої профспілки.
«Дуже ціную в житті стабільність, - пояснює він своє рішення. – Тому коли за тобою стоїть така чисельна, авторитетна організація, як ПМГУ, з якою має рахуватися керівництво підприємства, то це якось додає тобі впевненості в завтрашньому дні, в тому, що при виникненні якихось проблем ти не залишишся з ними, як то кажуть, сам на сам, а буде кому тобі допомогти.
А ще мені дуже подобається, що представник ПМГУ, голова нашого цехкому, працює поряд з нами, до нього можна звернутися в будь-який час просто під час роботи. Це дуже зручно, враховуючи, що я працюю в денну зміну. Тож можу порадити і іншим працівникам – вступайте до ПМГУ! Гадаю, «плюси» від цього для себе обов`язково відчуєте».