Профспілковий діалог у східно-європейському форматі
Наприкінці минулого місяця в Празі відбулася зустріч представників профспілок з країн Східної Європи, організатором якої виступило IndustriAll Europe – профспілкове об`єднання, що представляє інтереси 7-ми мільйонів спілчан з 38-ми європейських країн.
Було запрошено на цю зустріч і представників від українських профспілок, зокрема, від Профспілки металургів та гірників України. Так, ПМГУ на східно-європейському профспілковому форумі представляли двоє криворіжанок: голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк та голова ПО ПМГУ Північного ГЗК Наталія Шамрицька. До складу української делегації ввійшли також представники профспілок Укрпрофавіа, Атомпрофспілки та Укрметртестстандарту.

Профспілки та промислова політика
Виконуюча обов’язки генерального секретаря IndustriAll Europe Юдіт Кіртон-Дарлінг, привітавши учасників зустрічі, у своєму вступному слові акцентувала увагу на поточних проблемах, внаслідок яких страждають інтереси працівників-спілчан в Європі. Серед цих проблем, перш за все, були названі спроби наступу на права профспілок, недостатність інвестицій в розвиток промисловості та в значній мірі з цим пов'язаний процес деіндустріалізаціі.
Юдіт Кіртон-Дарлінг також проінформувала спілчан зі східно-європейських країн про те, що IndustriAll Europe, враховуючи вибори до Європарламенту, звернулася до європейських політиків з закликом сприяти вирішенню проблем в промисловості, забезпеченню її сталого розвитку на основі інвестицій, інновацій та створення якісних робочих місць.
Як було зазначено, в IndustriAll Europe вбачають, що політика в сфері промисловості для європейських країн повинна базуватися на таких ключових засадах:
- - повага до прав працівників та профспілок,
- - розробка політики з орієнтиром на створення якісних (добре оплачуваних та безпечних) робочих місць у промисловості,
- - увага до забезпечення зайнятості, в тому числі – за допомогою навчання,
- - реалізація реальної програми промислових інвестицій у всіх без винятку регіонах,
- - право на енергію для всіх, як удома, так і на робочому місці.
- - однакові для всіх правила на міжнародному рівні на основі хороших робочих місць по всьому ланцюжку постачання,
- - узгодженість політики щодо декарбонізації (заходів, покликаних скоротити викиди парникових газів) без деіндустріалізації, тобто без шкоди для промислового потенціалу,
- - дотримання принципу «нічого про нас без нас!», що передбачає залучення працівників до процесів прийняття соціально-значущих рішень.
Про адекватність мінімальної зарплати
Значну увагу на зустрічі було приділено питанням, пов`язаним з прийняттям в минулому році нової Директиви Європейського Союзу (2022/2041) стосовно мінімальної заробітної плати. Як було зазначено, нову Директиву було прийнято з метою підвищення адекватності мінімальної зарплати, більш широкого охоплення різних категорій низькооплачуваних працівників цим важливим соціальним стандартом. Було роз`яснено, що згідно нової Директиви не передбачається обов`язкове встановлення мінімальної зарплати на рівні законодавства, вона може встановлюватись і шляхом колективних переговорів між соціальними партнерами, як це, наприклад, прийнято в скандинавських країнах. Головне – її адекватність, одним з критеріїв чого є співвідношення її розміру до середньої заробітної плати.
Так, зараз рекомендується встановлювати «мінімалку» на рівні не менше 50% від середньої валової заробітної плати (зарплати до відрахувань податків та зборів) або 60% медіанної заробітної плати (це зарплата, яку отримує працівник, у порівнянні з яким 50% працівників заробляють менше, а інша половина працівників – більше). Як приклад країни, де на сьогодні встановлено мінімальну зарплату у відповідності до обох рекомендованих співвідношень, було названо Словенію.
Є чому повчитися, і є чим поділитися
Учасники зустрічі мали можливість розповісти про соціально-економічну ситуацію в своїх країнах та діяльність тих профспілок, які вони представляють.
Наталя Маринюк ознайомила учасників зустрічі з тією роботою, на якій сконцентрувалась ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від початку війни, з тим, як колектив первинки підтримує своїх спілчан, призваних до лав українського війська. Вона подякувала профспілкам з різних країн за солідарність з народом України, на знак якої на адресу нашої первинки за час війни надходила від колег з-за кордону допомога у вигляді, як «гуманітарки», так і грошових пожертвувань. Всі отримані таким чином кошти було спрямовано на придбання речей, потрібних воїнам-спілчанам.

Як поділилася після повернення з відрядження Наталя Маринюк, на зустрічі представники багатьох країн стурбовано говорили про доволі високу, як за європейськими мірками, інфляцію, зростання споживчих цін в таких масштабах, яких там давно не знали, особливо - на енергоносії. Все це пов`язувалось з наслідками війни в Україні.
Таким чином, в Європі мають розуміти, наскільки важливо ще більше підтримувати українців, які захищають свою країну і прагнуть до справедливого миру, змусивши агресора відмовитись від своїх загарбницьких планів, бо затягування війни шкодить всім.
«Дуже корисною мені видалась інформація про дію нової Директиви ЄС щодо мінімальної зарплати, - розповіла голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», - наші профспілки мають взяти її на озброєння і домагатися якнайскорішої її імплементації в українське законодавство, бо вона може стати важелем для підняття рівня зарплат не тільки для найбільш низькооплачуваних працівників, а й для працівників інших категорій за рахунок дотримання встановлених міжрозрядних або міжгрейдових коефіцієнтів.Також варто відзначати, що окремим пунктом порядку денного зустрічі в Празі було питання інтеграції українських профспілок до європейської профспілкової спільноти та організаційних структур IndustriAll Europe. Це свідчить про визнання українських профспілок у міжнародному профспілковому русі, що дозволить обмінюватися кращими практиками профспілкової роботи з захисту прав та інтересів працівників».