Розмаїття творчих захоплень Марини Мітюшиної: від сумок до кулінарного блогу
Серед наших спілчан багато талановитих та креативних людей. Вишивка, дизайн, фотографія, туризм, колекціонування – і це лише мізерна частинка хобі, якими займаються працівники нашого підприємста. Буває, чуєш у розмові, хто і чим захоплюється у буденному житті, і гордість бере, що працюєш поруч із такими різносторонніми колегами.
Сьогодні розкажемо про захоплення Марини Мітюшиної, яка працює на дробильній фабриці гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». В її «скарбниці» захоплень – дизайн та пошиття сумок, в’язання речей для дорослих та малечі, а ще кулінарний блог на Youtube.
Робочі будні Марини Мітюшиної вже більше 20 років пов’язані із роботою дробильної фабрики, де вона працює машиністом вентиляційних установок. Слідкує, аби справно працювали вентиляційні та аспіраційні системи, завдяки яким у корпуси надходить повітря та висмоктується пил від подрібнення руди.
Рутину робочих буднів наша героїня скрашує різноманіттям творчих хобі. У творчості для Марини головне – щоб був настрій. За останні роки чим тільки не займалась! Вишивкою, пошиттям сумок, в’язанням, кулінарією на власному Youtube-каналі.
А розпочалось все із захопленням в’язанням. В очікуванні першої дитини Марина спробувала створити дитячу кофтинку, котру у неї потім і викупила її колега, яка теж була при надії. Потім взялася за в’язання речей для власної доньки, і так потроху одягала і рідних, і дітей знайомих. Щоб рекламувати свої вироби, створила сторінку в Інстаграм із в’язаними дитячими виробами. Замовлення бувають із різних куточків України. Можна обрати різні варіанти пряжі на будь-який смак і бюджет, а також замовити будь-яку із існуючих модель виробів. Марина каже, що переважно у неї купують маленькі речі на подарунки для новонароджених, племінників та похресників.
Натомість на роботі мало хто знає, що поруч із ними є ось така майстриня. Хоча не так давно було замовлення, за яке Марина Мітюшина отримала в подарунок несподівану річ. «Нещодавно зв’язала світер одному чоловікові на роботі, так він мені віддячив і подарував в’язальну машинку. Тепер в мене нове хобі – освоїти, як вона працює. Поки розумію, що мені все ж таки краще в’язати руками. Так я відпочиваю. Дуже багато думок у голові, а коли в’яжу, наче медитую», – розповідає Марина.
У період декретної відпустки з другою дитиною наша героїня вирішила зшити собі сумку. "Мені так захотілося нового аксесуара, тому я почала розвідувати варіанти в Інтернеті, щоб знайти сумку, яка мені сподобалася і яку можна було б зшити самій. Знайшла такий варіант, який мені дуже сподобався. Спочатку я вишила малюнки на заготовках, а потім приступила до пошиву", – згадує Марина.
У цій справі для жінки був важливий політ фантазії. Напевно, природа нагородила її якимись дизайнерськими талантами, адже для неї важливо вигадувати, яким буде майбутній виріб, наскільки оригінальним та неповторним його можна зробити. Натомість, коли надходили замовлення від знайомих з чітким описом майбутньої сумки, це трохи засмучувало, каже Марина. Можливо, саме такий раціональний підхід і вбив з часом інтерес до цієї справи.
Пізніше до різноманіття хобі додався й кулінарний блог. Він з’явився на початку повномасштабного вторгнення в Україну, коли психологічно було важко пережити те, що відбувається.
«Мій кулінарний блог з’явився, коли почалася війна і треба було кудись подітись від усіх негативних думок та переживань, які були всередині. Тоді я приходила з роботи і до 12-ї ночі знімала відео. Дома нікого не було. Чоловік був на роботі. Діти навчили, як монтувати відзняті відеоролики на телефоні. Потім навчилася їх озвучувати, писала тексти», – згадує Марина.
На певний час власний Youtube-канал «Кухня з Мариною» @kuchnya_s_marinoy захопив кулінарку. Але з часом, коли кількість підписників йшла не надто жваво, азарт пропав. Тим не менше, канал досі існує і за бажанням можна переглянути усі відзняті відео, де криворіжанка розповідає про смачні та легкі рецепти салатів, закусок та основних блюд.
У звичайному житті Марина теж полюбляє готувати. Каже, найбільше подобається щось робити із м’яса. Вміє готувати варену ковбасу, яку не відрізниш від магазинної. Та вона буде навіть смачніше, каже героїня.
Втім своїм «коронним» блюдом вважає рибні котлети з хека (або будь-якої білої риби). «Головний секрет цього рецепту – це покласти половину риби та половину цибулі. Тоді котлетки будуть дуже соковиті та ніжні», - ділиться кулінарка. Тож ділимось рецептом!
Рецепт рибних котлет від Марини Мітюшиної https://www.youtube.com/watch?v=0TXiSxPal4k
- Риба хек – 70-800 г
- Цибуля – 700-800 г
- 1 яйце
- Сіль та перец за смаком
- 2 зубчики часнику
- 1 ч. л. приправи до риби
- 2-3 ложки пшеничних висівок
- Масло вершкове – 20-30 г – додати , коли смажите цибулю
- Масло рослинне
- Борошно
Рецепт приготування
Для цього рецепту знадобиться багато цибулі - стільки ж, скільки й риби. Так котлети будуть соковиті та ніжні на смак!
Розморозити рибу хек (700 гр) і нарізати на філе. Подрібнити у блендері у фарш.
Цибулю дрібно нарізаємо та відправляємо тушкуватись на пательню ( 10-12 хвилин), додаємо два зубчики часнику і шматочок вершкового масла, трохи солимо. Протушковану цибулю також подрібнюємо у блендері і додаємо до рибного фаршу.
Фарш солимо, перчимо за смаком, додаємо 1 яйце і ретельно вимішуємо. Якщо вам здається, що фарш зарідкий, то можна додати 2-3 столові ложки пшеничних висівок.
Викладаємо котлети силіконовою лопаткою на розігріту пательню і формуємо їх. Обсмажуємо котлети з обох боків до золотавої скоринки.
Наразі Марина Мітюшина захоплена в’язанням на машинці. В найближчий час буде розбиратись із новою «подружкою». Впевнена, що зараз всьому можна навчитись через Youtube, було б лише бажання.
У спогадах Марина інколи повертається у минуле, коли ще двадцять років тому вона разом з колегою вирішила вчитись вишивати.
"Тоді ж не існувало Інтернету, і ми вибирали схеми вишивки з журналів, де вони були представлені у вигляді картинок за кольорами. Ми так сильно хотіли навчитися вишивати, що вирішили поділити одну схему між собою. Тож для пошуку потрібних кольорів, я обходила майже всі райони нашого великого міста. Це була справжня пригода!" - пригадує наша героїня.
Творчий хист передався сину Марини. Він захоплюється малюванням та робить поробки з картону. А мама в цьому залюбки допомагає і радіє тому, що тепер у неї є надійний творчий тандем.