Вірші про війну

І день іде, і ніч минає,
Сирена подлая волає,
Павук плете собі гілля,
З весной прокинулась земля…

Не до весни в Вкраїні нам,
Бо лють скрізь ходе по хатам,
СтрашнАя лють, і плач й огида
До росіянськоі той гниди,
Що землю топче, серце рве,
Життя змітає, наче жре…

Та хоч би був він задавився,
Щоб був крізь землю провалився,-
Прокльони ллються тут і там
Тим свинорилим злим катам
І їхнім дітям нерожденним ,
Най в полі зтліє безіменним !! 

А на землі на нашій милій
Нехай цвіте завжди калина,
Хай сонце світить, хліб росте,
А ворог в край наш не пройде!!!

03.05., 06.05.22 Крупа О.
 

***
 

Україно моя, ніжне золото трав,
Серця пісня, що в обрії лине,
Україно Свята, зелень лісу й дібрав,
Мово ніжна моя, солов’їна! 

Скільки б землю твою 
Ворог злий не топтав
Ти встоїш, ти відродишся, знаю!
Всіх катів проженеш, нове жито пожнеш, 
Промінь миру й добра знов засяє!

Ми є діти твої, ти матуся для нас
І любов твою ввік не забудем,
Все мине, все мине.. 
Пройде день, сплине час..
Вірні серцем землі своїй будем.
 

24.08. О. Крупа

***

Трави мирні, обрію блакить,
Зелень і краса осінньої  дібрави, 
Пригорніть мене, благаю, 
Прихистіть,
Душу від війни й від горя хмари.

Сили й жалю,
Розпачу й журби,
ВсьОго в ній намішано досхОчу,
Волі і добра, 
Віри і тепла
Я душі своїй від неба хочу.

Глибоко вдихну, 
Тихо помолюсь,
Попрошу у Бога я прощення,
Захисти, прошу, 
Всю мою сім’ю,
Ворогам й катам прошу отмщення. 

За чекання час, 
За журбу і плач,
Біль, страждання і за море горя,
Господи Святий, 
Все ворогу верни,
Хай не знає тиші і покоя.

Землю молоду
Ти умий зрання
Краплями роси, промінням сонця .
Посмішку в серця 
Знову поверни,
Хай горить добром душі віконце.
 

12.10 О. Крупа
 

* * *

Війна

А де ж ти, де,
Той кінець-край,
Благаю слізно, не втікай!!
І серце рветься від жалю,
Прокинутись …. 
На жаль, не сплю… 

І в страшнім сні, нічній примарі ,
У маячні й предсмертній карі
Таке побачить було б зась…
Але, о Боже, відбулась
Та віроломная година,
Вкраїна плаче, мов дитина,
В жалю, і в болі, і вогні
Рашисти подліі її 
В шмаття гризуть, стирають в попіл…
А що ж залишиться нам потім…
І серце крається, болить …
А Бог не чує… наче спить…
 

31.03.2022 О. Крупа

***

Пригорну печаль я, загорнусь,
Біль і жаль під голову вкладу,
В смуток як піду, то не вернусь,
У безодню болю геть піду…

Світ жорстокий, дай добра ковток,
Дай пожити в злагоді й любові,
Боже, дай всім нам в життя квиток,
Майже рік жили  в сльозах і болі.

Чом не чуєш ти людських молитв,
Що до неба кожен день летять,
Вдосталь вже в полях кривавих битв,
Воїнів всіх павших не піднять..

Затулю я найміцніше очі,
Пригорнуся до своій надії,
Я смутитись більше вже не хочу,
Наша перемога тішить мрії..
 

13.10.22 О. Крупа