З днем народження, рідне підприємство!
Сьогодні виповнюється 88-а річниця з дня пуску в експлуатацію Криворізького металургійного заводу, нині – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Незважаючи на війну з російським агресором та пов’язані з нею труднощі, працівники підприємства не забули про цю дату. В цьому ми переконались, поспілкувавшись з представниками СПЦ № 1 прокатного департаменту, які перебувають в лавах ПМГУ.
Сергій РИЖКОВ, старший майстер основної виробничої дільниці (дільниця №1):
«Моє знайомство з підприємством відбулось у 1986 році після закінчення металургійного технікуму, де, до речі, я і став членом нашої галузевої профспілки. Починав працювати як, мабуть, усі випускники в ті часи - прибиральником гарячого металу 3 розряду. З часом освоїв професію вальцювальника, згодом став майстром, старшим майстром-технологом, зараз – старший майстер.
Я застав ще те покоління прокатників, яке запускало перший дрібносортний стан, тобто тих, хто працював тут з 1956 року. Це зокрема Микола Михайлович Лажко, мій перший наставник Адам Зіновійович Мельник, Олександр Пилипович Шекера. З часом у колектив приходили більш молоді працівники, старші йшли на заслужений відпочинок, змінювались покоління, але прокат для багатьох був не тільки просто місцем роботи, він був великою частиною повсякденного життя.
Адже рідний колектив цеху – це як друга велика сім’я, де у кожного є свої радощі чи проблеми, якими можна поділитись. Можна сказати, тут ми проводимо більшу частину свого часу, ніж удома. Звичайно, з людьми працювати не так просто, але цікаво.
Так, сьогодні ми переживаємо нелегкі часи, але я впевнений, що наше підприємство буде працювати на повну потужність, бо після війни у нас буде непочатий край роботи. Треба буде відбудовувати країну, а та продукція, яку ми випускаємо, лежить в основі відродження держави.
А нашим працівникам, хто нині знаходиться в ЗСУ, Теробороні, бажаю удачі, терпіння, віри в те, що Україна переможе! Бережіть себе, а ми за підтримки нашої Профспілки вас тут не підведемо».
Людмила МІЛЬЧЕНКО, інженер з ремонтів, планування і графікування СПЦ-1:
«День народження підприємства – це для мене завжди визначна дата, адже працюю тут з 1988 року. За цей час робота і колектив стали рідним домом.
До речі, у нашому цеху свого часу працював мій батько Володимир Васильович Рябцев, він був майстром на 3-му дрібносортному стані. А зараз майстром в ремонтному виробництві трудиться мій чоловік Олександр Мільченко.
Мені приємно працювати пліч-о-пліч з багатьма колегами, які завжди можуть допомогти, підтримати, дати слушну пораду. Це, наприклад, майстри з ремонтів наших прокатних станів Євген Попов, Віталій Тарасов, заступник начальника цеху з мехобладнання дуже досвідчений Віталій Сичов.
Сьогодні, у тяжкий для країни час, немало наших працівників стали на захист рідної держави, і адміністрація та первинна організація ПМГУ підприємства, колеги всіляко допомагають мобілізованим, задовольняючи їх нагальні потреби у захисному та іншому спорядженні.
У день народження рідного підприємства хочу побажати всім його працівникам, всім колегам, а також нашим ветеранам мирного неба, міцного здоров’я, витримки, впевненості у тому, що завод після нашої Перемоги знову запрацює на повну потужність!».
Олександр Якубець, майстер з ремонту обладнання СПЦ-1 дільниці ВПМ (вантажно-підйомні машини):
«Я на підприємстві з 30 березня 2000 року, прийшов сюди після закінчення металургійного технікуму, можна сказати, продовжувати справу моїх батьків. Мій батько Юрій Олександрович і мама Олена Іванівна працювали в залізничних цехах, я ж обрав прокатну справу. Працює на підприємстві й моя дружина Ліна В’ячеславівна - в парогазовому цеху.
Звичайно, зараз не той час, щоб гучно святкувати чергову річницю нашого підприємства, але я впевнений, що ми обов’язково здолаємо підступного ворога і знову запрацюємо, як і раніше. Від імені колег, які зараз захищають нашу країну, хочу подякувати первинній організації ПМГУ підприємства за всебічну допомогу та підтримку. Бажаю всім сталевої витримки, згуртованості, віри у нашу Перемогу!».